середу, 19 лютого 2014 р.

Орієнтовне положення про організацію виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки України

 ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      наказом Міносвіти
                                      і науки України
                                      16.04.2002 N 257

                      

 1. Загальні положення

     1.1. Це Орієнтовне положення регламентує організацію виховної
роботи та  визначає  систему  планування,  організації,  обліку  і
контролю   виховної   роботи   в  професійно-технічних  навчальних
закладах Міністерства освіти та науки України (далі - ПТНЗ).

     1.2. Виховна  робота  в   ПТНЗ   спрямована   на   формування
особистості,   яка  усвідомлює  свою  належність  до  Українського
народу,  зберігає  і  продовжує   українські   культурно-історичні
традиції, шанобливо ставиться до рідних святинь, української мови,
історії,  а також до культури народів інших  національностей,  які
проживають    в    Україні,   виявляє   культуру   міжетнічних   і
міжособистісних стосунків.

     1.3. Виховна  діяльність   в   ПТНЗ   утверджує   особистісно
орієнтовані  методики виховання,  є наскрізною,  входить до планів
роботи всіх підрозділів навчального закладу.

     1.4. У своїй роботі  професійно-технічний  навчальний  заклад
керується Конституцією  України ( 254к/96-ВР ),  Законами  України
"Про  освіту" (  1060-12  ),   "Про   професійно-технічну  освіту"
(  103/98-ВР ),  Національною  доктриною  розвитку освіти  України
( 347/2002 ) у XXI столітті на період  2001 - 2004  років, Указами
Президента України "Про додаткові заходи щодо реалізації державної
молодіжної   політики"  (  221/2001  ),   "Про  Програму  роботи з
обдарованою молоддю на 2001 - 2005 роки"  ( 78/2001 )  та   іншими
законодачими   і   нормативно-правовими   актами,   що   регулюють
діяльність професійно-технічної освіти, цим Положенням.

     1.5. Загальне керівництво виховним процесом у  ПТНЗ  здійснює
директор.  Організатором  виховної  роботи є заступник директора з
виховної роботи або особа,  на яку покладені обов'язки організації
виховної роботи в ПТНЗ.

     1.6. Виховну роботу в ПТНЗ здійснюють:  директор,  заступники
директора,  викладачі,  вихователі,  майстри виробничого навчання,
старші   майстри  виробничого  навчання,  інструктори,  методисти,
керівники фізичного  виховання,  викладачі  початкової  військової
підготовки,    практичні    психологи,    соціальні    працівники,
бібліотекарі,  керівники секцій,  гуртків,  факультативів,  органи
учнівського  самоврядування.  В цій роботі бере участь Піклувальна
рада,  батьківські  організації,  що  створені   при   навчальному
закладі.

     1.7. Організацію  і  керівництво  виховною  роботою  в  групі
забезпечує  класний  керівник,   майстер   виробничого   навчання,
вихователі, психологи, соціальні працівники.

   2. Мета, завдання, організація та планування виховної роботи

     2.1. Мета  виховної  роботи - це формування громадянина через
його   політичну,   правову,   трудову,   економічну,    культурну
освіченість, через практичну участь у суспільно значущих справах.

     2.2. Основним      завданням      виховної      роботи      в
професійно-технічному навчальному закладі  є  створення  умов  для
формування та розвитку учнівської молоді як фахівця і особистості,
її нахилів,  здібностей, талантів, інтелектуальності, забезпечення
трудової    підготовки    майбутнього    спеціаліста,    виховання
національної і загальнолюдської моралі, духовності і культури.

     2.3. Формування у дітей та молоді сучасного світогляду, ідей,
поглядів,  переконань,   заснованих   на   найцінніших   надбаннях
вітчизняної і світової культури.

     2.4. Встановлення   гуманних   взаємин   між   усіма  членами
педагогічного та учнівського колективів.

     2.5. Набуття   молодим   поколінням   соціального    досвіду,
успадкування  духовних  надбань  українського  народу,  досягнення
високої національної культури міжнаціональних взаємин.

     2.6. Формування   у   молоді   особистісних   рис    громадян
Української держави.

     2.7. Формування  національної  свідомості,  любові  до рідної
землі,  свого народу,  бажання працювати задля  розвитку  держави,
готовності її захищати.

     2.8. Розвиток в учнів та слухачів мовної культури.

     2.9. Розвиток міжетнічної культури спілкування.

     2.10. Формування   родинно-сімейної   культури,  вивчення  та
збереження звичаїв, обрядів, традицій українського народу.
     Діяльність класного  керівника здійснюється на підставі плану
виховної роботи,  розробленого на  навчальний  семестр  згідно  із
річним  планом ПТНЗ,  який обговорюється на засіданні педагогічної
ради та затверджується директором.  План повинен бути  конкретним,
чітким, оперативним.
     Організаційно-методична допомога    класному     керівникові,
вихователю    надається    адміністрацією    професійно-технічного
навчального закладу згідно з їх посадовими обов'язками.

       3. Зміст та форми організації виховної роботи в ПТНЗ

     3.1. Зміст виховної роботи передбачає особистісно орієнтовану
національну   модель   виховання,   яка   спрямована  на  механізм
самореалізації   особистості,   визначає   напрями   гуманістичної
виховної діяльності в ПТНЗ.

     3.2. Форми  організації  виховної  роботи  в навчальній групі
визначає класний керівник, майстер виробничого процесу, вихователь
спільно   з  соціальним  педагогом  та  психологом  з  урахуванням
специфіки ПТНЗ та побажань учнів.

     3.3. До основних завдань змісту виховної роботи входить:
     створення організаційно-педагогічних   умов  для  проходження
учнями адаптаційного періоду та подальшого навчання в ПТНЗ;
     надання допомоги учням разом із профспілковою організацією у
вирішенні побутових проблем;
     використання теорії людиноцентризму, яка включає гуманістичну
традицію підходу до виховання, враховує бажання дитини, її наміри;
     створення позитивного   морально-психологічного   клімату   в
колективі;
     управління процесом соціальної адаптації учнів, слухачів;
     організація соціального   захисту   дітей-сиріт,   інвалідів,
дітей, які залишилися без піклування батьків та учнів, слухачів, з
числа осіб,  які постраждали внаслідок  аварії  на  Чорнобильській
АЕС, з малозабезпечених та багатодітних сімей тощо;
     організація учнівського самоврядування;
     сприяння відродженню  та  створенню  нових традицій,  цікавих
форм  організації  дозвілля  учнів,  слухачів  та  організації  їх
проведення;
     залучення до   виховної   роботи    талановитих    педагогів,
викладачів, вчених, політиків, діячів культури, батьків;
     використання правових  норм   захисту   прав   та   інтересів
особистості;
     організація змістовного  дозвілля  учнів,  проведення   свят,
пізнавально-розважальних програм, діяльності учнівських товариств,
клубів, гуртків;
     сприяння працевлаштуванню учнів.

     3.4. Виховання  учнівської  молоді ПТНЗ здійснювати за такими
принципами:      науковості,       системності,       наступності,
природовідповідності та зв'язку з реальним життям.

       4. Орієнтовні методи та форми виховної роботи в ПТНЗ

     Методи та   форми   виховної   роботи   стимулюють   розвиток
самоорганізації,   самоуправління,   критично-творчого   мислення,
самоактивності,  творчості,  самостійності та усвідомлення власних
світоглядних  орієнтацій,  які   є   основою   життєвого   вибору,
громадянського  самовизначення.  До  оптимальних  форм  і  методів
виховної роботи відносимо ті,  що  грунтуються  на  демократичному
стилі  взаємодії  "вчитель  -  учень".  До  таких методів належать
ситуаційно-рольові     ігри,     метод     відкритої      трибуни,
соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, "мозкові
атаки",  метод  аналізу  соціальних  ситуацій  з  морально-етичним
характером тощо.
     Крім цих методів доцільно  використовувати  також  традиційні
форми роботи:
     збори учнівського колективу (загальні, курсу, групи);
     обговорення політичних  подій  в  державі,  в світі;  випуски
учнівських  газет,  збірок  власних   творів,   презентації   книг
викладачів,  виставки нових періодичних видань:  газет,  журналів,
книг, посібників;
     учнівські лекторії,    уроки-екскурсії,    уроки-зустрічі   з
цікавими людьми,  уроки-концерти,  рольові ігри,  диспути,  творчі
зустрічі з викладачами, випускниками, науковцями;
     читацькі конференції,       науково-практичні       учнівські
конференції;
     лекції з питань організації  навчальної  та  наукової  роботи
учнів та слухачів;
     консультації: юридичні, психологічні, медичні тощо;
     засідання творчих  гуртків,  клубів  за  інтересами,  студій,
віталень;
     вечори відпочинку,     дискотеки,    літературні    зустрічі,
карнавали, українські вечорниці, спортивні ігри, змагання, гуртки,
секції, козацькі забави тощо;
     огляди художньої самодіяльності, фестивалі;
     конкурси на   кращу  учнівську  групу,  на  кращого  класного
керівника, на кращого майстра своєї професії;
     культпоходи до музеїв, екскурсії в інші міста і села України,
туристичні походи та інші форми роботи.

               5. Облік і контроль виховної роботи

     5.1. Загальний контроль за проведенням  виховних  заходів  та
рівня вихованості учнів здійснює директор ПТНЗ.

     5.2. Загальний   облік  планових  виховних  заходів  здійснює
заступник директора,  на якого покладені обов'язки  з  керівництва
виховною роботою.

     5.3. Облік  виховної роботи навчальної групи здійснює класний
керівник, майстер виробничого навчання, вихователі.

     5.4. Облік роботи гуртків, секцій, об'єднань, рад учнівського
самоврядування,  колективів  художньої  самодіяльності  здійснюють
керівники у відповідних журналах.

     5.5. Питання    щодо    ефективності     виховних     заходів
заслуховується та обговорюється на педагогічній раді ПТНЗ.

     5.6. Контроль  за  веденням ділової документації покладається
на заступника директора ПТНЗ з виховної роботи.

                     6. Кадрове забезпечення

     6.1. Організатором  виховної  роботи  у  ПТНЗ   є   заступник
директора   з   виховної  роботи,  який  працює  під  керівництвом
директора училища.

     6.2. Заступник директора з виховної  роботи  призначається  з
числа   досвідчених  інженерно-педагогічних  працівників  з  вищою
освітою та високим рівнем професійної компетентності.

     6.3. Призначення  та  звільнення   заступника   директора   з
виховної роботи проводиться згідно з наказом директора навчального
закладу.

     6.4. Права  та  обов'язки  заступника  директора  з  виховної
роботи  визначаються  Законами  України  "Про освіту" ( 1060-12 ),
"Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР  ),  даним  Примірним
положенням,  Статутом училища, посадовою інструкцією, затвердженою
директором навчального закладу.

     6.5. Класні керівники призначаються директором ПТНЗ  з  числа
досвідчених  викладачів  або  майстрів  виробничого навчання,  які
мають педагогічну освіту.

     6.6. Класні  керівники,  вихователі  гуртожитків,   керівники
гуртків,   спортивних   секцій,  клубів,  бібліотекарі,  практичні
психологи, соціальні працівники у своїй роботі повинні керуватися:
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законами України "Про освіту"
( 1060-12 ),  "Про  професійно-технічну  освіту"  (  103/98-ВР  ),
Національною доктриною розвитку освіти України ( 347/2002 )  в XXI
ст. на період 2001 - 2004 років, Загальною декларацією прав людини
( 995_015 ), Конвенцією про права дитини  ( 995_021 ),  Концепцією
виховання   дітей   та   молоді   в  національній  системі освіти,
Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення виховної
роботи ПТНЗ, викладеними у листі Міносвіти  і  науки  України  від
09.07.2001 р.  N 1/9-252  ( v-252290-01 ),  та іншими нормативними
документами про освіту та виховання.

Примірник положення про батьківські комітети загальноосвітніх навчальних закладів

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
02.06.04 N 440



1. Загальні положення

1.1. Примірне положення про батьківські комітети (ради) (далі
- комітети) загальноосвітніх навчальних закладів визначає їх
функції у державно-громадській системі управління загальноосвітнім
навчальним закладом (далі - заклад).

1.2. Комітети (ради) є добровільними громадськими
формуваннями, створеними на основі єдності інтересів батьків щодо
реалізації прав та обов'язків своїх дітей під час їх навчання у
загальноосвітньому навчальному закладі.

1.3. У своїй діяльності комітети керуються Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), Законами України "Про освіту" ( 1060-12 ),
"Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), "Про об'єднання
громадян" ( 2460-12 ), Конвенцією ООН "Про права дитини"
( 995_021 ), "Положенням про загальноосвітній навчальний заклад"
( 964-2000-п ), статутом загальноосвітнього навчального закладу
( v0284290-02 ), цим положенням та іншими нормативно-правовими
актами в галузі освіти і міжнародного законодавства з прав дитини.

1.4. Рішення про заснування батьківських комітетів класів
(класу) або закладу приймаються на загальних зборах батьків
відповідних класів (класу) або закладу.

1.5. Легалізація (офіційне визнання) батьківських комітетів є
обов'язковою і здійснюється шляхом письмового повідомлення про
заснування (реєстрацію) керівництва навчального закладу.

1.6. Припинення діяльності батьківських комітетів може бути
проведено шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуску,
примусового розпуску).

1.7. Заклад на підставі Примірного положення про батьківські
комітети (ради) загальноосвітніх навчальних закладів розробляє
власне положення про батьківські комітети з урахуванням специфіки
діяльності свого закладу та вимог до статутних документів,
визначених у статті 13 Закону України "Про об'єднання громадян"
( 2460-12 ).

2. Мета, завдання, основні принципи діяльності

2.1. Метою діяльності комітетів є захист законних інтересів
своїх дітей в органах громадського самоврядування закладу, у
відповідних державних, судових органах, а також надання допомоги
педагогічному колективу в реалізації завдань загальної середньої
освіти.

2.2. Основними завданнями діяльності комітетів є сприяння
створенню умов для:
формування та розвитку особистості учня та його громадянської
позиції, становленню учнівського самоврядування;
виховання в учнів шанобливого ставлення до державних святинь,
української мови і культури, історії і культури народів, які
проживають в Україні;
формування загальнолюдської культури і моралі, культури
міжетнічних відносин;
захисту здоров'я та збереження життя і здоров'я дітей;
здобуття учнями обов'язкової загальної середньої освіти,
розвитку їх природних здібностей та підтримки обдарованої молоді;
запобігання бездоглядності дітей у вільний від занять час і
безпритульності;
всебічного зміцнення зв'язків між родинами, навчальним
закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного
впливу на дітей;
залучення батьківської громадськості до професійної
орієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи;
організації роботи з розповсюдження психолого-педагогічних і
правових знань серед батьків, підвищення їх відповідальності за
навчання і виховання дітей;
вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази
навчального закладу та його благоустрою.

2.3. Основними принципами діяльності комітетів є:
- законність,
- гласність,
- колегіальність,
- толерантність,
- виборність,
- організаційна самостійність в межах повноважень, визначених
цим положенням та законодавством;
- підзвітність і відповідальність перед загальними зборами
батьків закладу, класів (класу).

3. Організація діяльності комітетів

3.1. Комітет класу (класів) формується з батьків або осіб,
які їх замінюють, одного класу чи декількох класів, і діє від їх
імені.
Комітет класу (класів), голова та заступник голови обираються
на зборах батьків класу (класів) на початку навчального року.
Кількісний склад та термін повноважень комітету визначаються
зборами батьків класу (класів).

3.2. Збори батьків класу (класів) проводяться за рішенням
комітету класу (класів) не рідше двох разів на семестр.

3.3. Комітет закладу формується з голів (представників) усіх
комітетів класів, а з інших батьків за рекомендацією комітетів
класів або ради закладу.

3.4. Кількісний та якісний склад комітету закладу, термін
його повноважень визначаються радою цього закладу.

3.5. Комітет закладу у разі необхідності може скликати збори
батьків закладу. Правомочний склад зборів становить не менше як
дві третини від загальної кількості дітей у закладі. Рішення
приймаються простою більшістю голосів.
У разі неможливості проведення загальних зборів батьків
закладу, питання, що потребують розгляду загальними зборами,
можуть виноситься на обговорення зборів батьків класів, яких
стосуються ці питання. У такому випадку рішення приймається за
рахуванням рішень зборів батьків класів на засадах простої
більшості голосів згідно з протоколами засідань батьківських
комітетів класів.

3.6. Рішення зборів батьків, комітетів доводиться до відома
батьків, керівництва закладу, а, за необхідності, відповідного
органу управління освітою у 10-денний термін.

3.7. Комітети можуть створювати постійні або тимчасові
комісії з окремих напрямів роботи. Чисельність комісій та зміст їх
роботи визначаються комітетами та затверджуються їх головами.

3.8. У випадку, коли член комітету достроково складає свої
повноваження, вибори нового члена відбуваються на батьківських
зборах.

3.9. Комітети закладів, що формують освітній округ або
знаходяться у складі навчально-виховного об'єднання, можуть
створювати батьківський комітет округу.

3.10. Комітети планують свою роботу на підставі плану роботи
закладу, рішень зборів батьків, рекомендацій директора, класного
керівника, органів учнівського самоврядування, громадськості. План
роботи має вільну форму і затверджується головою відповідного
комітету.
Плани роботи комісій, створених при комітеті, є складовими
плану роботи комітету.

3.11. При недосягненні згоди між директором школи і більшістю
членів комітету закладу питання вирішуються районним, районним у
містах органом управління освітою або радою закладу; між класним
керівником і комітетом класу - керівництвом або радою цього
закладу.

3.12. Комітети звітують про свою роботу перед зборами батьків
один раз на рік - в день виборів нового складу комітетів.

3.13. Комітети ведуть протоколи своїх засідань і зборів, що
зберігаються у голови комітету, і передаються за актом новому
складу відповідних комітетів.
Керівництво і класні керівники закладу не несуть
відповідальності за стан оформлення протоколів.

4. Права та обов'язки комітетів

4.1. Комітети мають право:
брати участь в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які
перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;
встановлювати зв'язки з місцевими органами виконавчої влади
та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ,
громадськими організаціями, підприємствами, навчальними та
науковими установами, сільськогосподарськими господарствами щодо
надання фінансової та матеріально-технічної допомоги
загальноосвітньому навчальному закладу, захисту здоров'я і життя
учнів, навчальної та виховної роботи, організації підвозу та
харчування учнів, благоустрою та з питань забезпечення
санітарно-гігієнічних умов у навчальному закладі;
вносити на розгляд керівництва (педагогічної, піклувальної
рад) навчального закладу пропозиції щодо змін типу навчального
закладу, його статусу, вдосконалення умов організації
навчально-виховного процесу, організаційно-господарських питань,
які мають бути розглянуті керівництвом навчального закладу в
місячний термін і результати розгляду доведені до відома батьків;
звертатися до директора, класного керівника, піклувальної,
педагогічної та ради загальноосвітнього навчального закладу щодо
роз'яснення стану і перспектив роботи навчального закладу та з
окремих питань, що турбують батьків;
порушувати клопотання щодо позбавлення чи обмеження
батьківських прав;
за необхідності заслуховувати звіти батьківських комітетів і
надавати допомогу щодо поліпшення їх роботи;
скликати позачергові батьківські збори (конференції);
створювати благодійні фонди відповідно до чинного
законодавства, у т.ч. контролювати надходження і розподіл грошей,
брати участь у вирішенні інших питань, передбачених статутом цих
фондів;
надавати пропозиції щодо матеріальної допомоги учням,
стимулювання діяльності педагогічних працівників і
результативності виступів учнів-переможців олімпіад (конкурсів,
змагань тощо), батьків;
сприяти покращенню харчування учнів;
сприяти дотриманню санітарно-гігієнічних та
матеріально-технічних умов функціонування навчального закладу;
брати участь у прийнятті рішень стосовно організації
оздоровлення учнів (вихованців);
контролювати раціональне використання фондів загального
обов'язкового навчання;
сприяти організації інноваційної та експериментальної
діяльності загальноосвітнього навчального закладу;
звертатися до відповідних органів управління освітою, органів
громадського самоврядування з питаннями, пов'язаними з навчанням і
вихованням дітей;
бути відзначеними грамотами та іншими формами морального та
матеріального заохочення.

4.2. З метою більш ефективного захисту прав та інтересів
дітей батьки можуть об'єднуватися в асоціації та інші добровільні
об'єднання.

4.3. Комітети зобов'язані:
виконувати плани роботи, затверджені головою відповідного
комітету;
вести протоколи засідань батьківських зборів, що зберігаються
в справах закладу та передаються за актом новообраному комітету;
надавати інформацію про свою діяльність за проханням
директора закладу або відповідного органа управління освітою;
залучати батьків до організації позакласної та позашкільної
роботи;
організовувати чергування батьків під час культурно-масових
заходів у навчальному закладі з метою збереження життя і здоров'я
учнів;
у разі потреби звітувати перед загальними зборами
(конференціями).

4.4. Голова комітету закладу є членом ради закладу. Він може
брати участь у засіданнях педагогічної ради закладу під час
розгляду питань, віднесених до компетенції комітету, з правом
дорадчого голосу.

4.5. Голова комітету закладу має право знайомитися з
організацією, проведенням і результатами державної підсумкової
атестації учнів.

4.6. Голова (представник) комітету може бути членом
атестаційної комісії для проведення атестації педагогічних
працівників закладу.